Текстильна промисловість Чилі, хоч і відносно невелика порівняно з основними світовими ринками, відіграє вирішальну роль в економіці країни. Розташована в Південній Америці, Чилі має унікальну позицію в регіональній торговельній мережі, використовуючи угоди про вільну торгівлю та міжнародне партнерство. Однак ринок стикається з проблемами через наплив імпортного одягу, особливо з Китаю, який змінив галузь. У цій статті досліджується поточний розмір і обсяг чилійського текстильного ринку, його ключові продукти, міжнародні торговельні відносини та перспективи на майбутнє, підкріплені кількісними даними та аналізом.

Розмір ринку та економічний внесок

Станом на 2024 рік текстильний ринок Чилі оцінювався приблизно в 5,39 млрд доларів США і, за прогнозами, зростатиме на 4,31%, потенційно досягнувши 8,20 млрд доларів США до 2034 року. Незважаючи на стабільне зростання, він залишається відносно скромним за розміром порівняно з більшими країнами-виробниками текстилю в Латинській Америці, такими як Бразилія та Аргентина. У 2017 році частка текстилю та одягу у ВВП Чилі становила 2,11%, що трохи більше, ніж 1,71% у 2016 році, що свідчить про повільне, але послідовне розширення сектору.

Що стосується імпорту текстилю, то у 2023 році Чилі витратила приблизно 1,98 мільярда доларів США на одяг з Китаю, що підкреслює залежність країни від імпортованого одягу, а не від текстильної сировини. Така перевага готової продукції над внутрішнім виробництвом суттєво впливає на місцевих виробників текстилю.

Ключові продукти та структура ринку

Чилійський текстильний сектор в основному складається з одягу, домашнього текстилю та технічного текстилю. Швейна промисловість є особливо сильною, з обсягом ринку 8 трильйонів чилійських реалів у 2023 році, який, як очікується, зростатиме на 3% в середньорічному обчисленні в період між 2023 і 2028 роками.

Вподобання щодо тканин та їх застосування

• Синтетичні волокна (поліестер, нейлон, спандекс):Вони домінують на ринку завдяки своїй доступності, довговічності та широкому використанню у спортивному одязі, швидкій моді та промисловому застосуванні.
• Сталий та екологічний текстиль:Зростаюча екологічна свідомість стимулює попит на органічну бавовну, перероблені волокна та інші стійкі матеріали.
• Технічний текстиль:Зростаючий попит на високоефективні тканини в таких галузях, як охорона здоров'я та будівництво, стимулює інновації.

Структура ринку: Великі корпорації проти малого бізнесу

Текстильна промисловість Чилі характеризується поєднанням великих багатонаціональних роздрібних мереж і малих місцевих виробників.

• Міжнародні бренди (Adidas, H&M, Nike, Zara)домінують у секторі роздрібної торгівлі модою, використовуючи свої глобальні ланцюги постачання, щоб пропонувати широкий асортимент товарів.
• Місцеві підприємствазосереджуються на нішевих ринках, таких як традиційний чилійський одяг, пошиття одягу на замовлення та текстиль на замовлення. Ці підприємства часто намагаються конкурувати з дешевшим імпортним одягом масового виробництва.

Міжнародна торгівля та угоди про вільну торгівлю

Чилі зарекомендувала себе як лідер у сфері лібералізації торгівлі, уклавши 33 торговельні угоди з 65 країнами, на які припадає 88% світового ВВП. Ці угоди сприяли імпорту та експорту текстилю та одягу, формуючи розвиток галузі.

Ключові торгові партнери

• Китай:Найбільше джерело імпорту текстилю в Чилі, що виграє від Угоди про вільну торгівлю між Чилі та Китаєм 2006 року, яка скасувала тарифи і зробила китайський одяг висококонкурентним на чилійському ринку.
• Сполучені Штати та Європейський Союз:Чилі має угоди про вільну торгівлю з обома країнами, що забезпечує преференційний доступ до високоякісного текстилю та готової продукції.
• Південна Корея та Японія:Ці партнерства сприяють доступності передових текстильних технологій і матеріалів преміум-класу.
• Латиноамериканські сусіди (Перу, Аргентина, Бразилія):Хоча Чилі імпортує значні обсяги текстилю з цих країн, її власний експорт в регіоні залишається обмеженим.

Чому імпорт одягу випереджає імпорт текстилю

Завдяки нульовим тарифам на китайський текстиль та одяг чилійські компанії все частіше віддають перевагу імпорту готового одягу, а не текстильної сировини. Ця тенденція простежується в статистиці імпорту:

• На Китай припадає понад 60% імпортованого в Чилі одягу.
• Бангладеш, Індія та В'єтнамтакож завоювали частку ринку завдяки низьким виробничим витратам та конкурентним цінам.
• Занепад місцевих текстильних фабрик ще більше закріпив залежність Чилі від іноземного одягу, зменшивши внутрішній попит на текстильну сировину.

Позиція Чилі на текстильному ринку Південної Америки

У той час як Бразилія та Аргентина мають великомасштабне текстильне виробництво, чилійська промисловість є меншою і більш залежною від імпорту. Однак Чилі займає стратегічне положення в Тихоокеанському альянсі - торговому блоці, до якого входять Мексика, Перу та Колумбія.

• Бразилія залишається найбільшим торговельним партнером Чилі в Південній Америці,але торгівля зосереджена більше на гірничодобувній промисловості та сільському господарстві, ніж на текстилі.
• Відкрита економіка Чилі та ефективна логістична інфраструктура роблять країну привабливим центром для міжнародних брендів, які поширюють одяг в інших країнах Латинської Америки.
• Незважаючи на потужний внутрішній сектор роздрібної торгівлі модними товарами, місцеве текстильне виробництво відстає від інших південноамериканських країн через високу доступність дешевого імпорту.

Нові тенденції та перспективи на майбутнє

Майбутнє текстильного ринку Чилі визначатиметься кількома факторами:

1. Електронна комерція та цифрова трансформація

• 64,8% чилійців здійснювали онлайн-покупки у 2022 роціз одягом та взуттям серед найбільш продаваних категорій.
• Зростання брендів електронної комерції швидкої моди ще більше посилює конкуренцію для місцевих виробників.
• Покращення логістики та дистрибуціїпродовжуватиме підтримувати зростання онлайн-ритейлу.

2. Ініціативи сталого розвитку та циркулярної економіки

• Уряд Чилі запропонував Стратегію циркулярної економіки для текстилю, спрямовану на зменшення відходів, збільшення переробки текстилю та сприяння сталому виробництву до 2040 року.
• Споживачі стають більш екологічно свідомими,підштовхує бренди до використання переробленого поліестеру та органічної бавовни.

3. Технологічний прогрес у виробництві текстилю

• Розумний текстильз вологовідвідними, антибактеріальними та терморегулюючими властивостями набувають все більшої популярності.
• Інвестиції в автоматизацію та виробництво текстилю на основі штучного інтелекту можуть допомогти місцевим виробникам конкурувати з імпортом на спеціалізованих ринках.

4. Потенційний зсув у торговельних відносинах

• Хоча чилійсько-китайська торгівля залишається сильною, очікується, що диверсифікація в бік інших азійських постачальників (Бангладеш, Індія, В'єтнам) продовжиться.
• Потенційне уповільнення економічного зростання в Китаїможе вплинути на структуру торгівлі, впливаючи на імпорт текстилю та ціни на нього.

5. Відродження вітчизняного текстильного виробництва?

• З огляду на зростаюче занепокоєння щодо сталого розвитку та збільшення вартості робочої сили в Азії, деякі експерти прогнозують повільне відродження місцевого текстильного виробництва.
• Державна політика підтримки місцевого виробництва та інновацій може допомогти Чилі відновити частину втраченої текстильної промисловості.
• Однак масштаби відродження залишаються невизначеними, зважаючи на дешевизну імпортного одягу.

Висновок: Куди рухається текстильний ринок Чилі?

Чилійська текстильна промисловість залишається орієнтованою на імпорт, причому виробництво готового одягу випереджає імпорт тканин завдяки перевагам у вартості та угодам про вільну торгівлю. Хоча Китай залишається домінуючим постачальником, відбувається диверсифікація в бік Бангладеш, Індії та В'єтнаму.

Незважаючи на виклики, текстильний ринок Чилі не стоїть на місці. Зростання електронної комерції, ініціативи зі сталого розвитку та технологічні інновації відкривають нові можливості для місцевого бізнесу. Хоча внутрішнє виробництво залишається під тиском, стратегічні зрушення в бік сталого текстилю та нішевих ринків можуть пожвавити галузь у довгостроковій перспективі.

Позиція Чилі як регіонального торговельного центру в Латинській Америці гарантує, що країна залишиться ключовим гравцем у секторі роздрібної торгівлі текстилем, навіть якщо вітчизняне виробництво намагатиметься конкурувати зі світовими постачальниками. Наступне десятиліття визначить, чи зміцнить Чилі своє текстильне виробництво, чи залишиться переважно споживачем імпортних товарів.